Навчіть мене, бабцю, ті ляльки мотати,
що колись у дитинстві мотали собі,
                                                                                              щоб в них ту красу і любов передати
                                                                                                        онуці же вашій, а я - доні своїй.

Добрий день, а може, вечір, шановний Госте сайту!

Рада вітати Вас на моєму сайті!

Я рада нашій зустрічі!

Мене звати Тетяна Білокрилець.

Все своє життя я захоплююся українськими народними традиціями, нашим невичерпним самобутнім мистецтвом, вивчаю у всіх проявах, заглиблююсь у його сакральні пласти, таїни, стежу за його бурхливим розвитком в історії…

Добре пам’ятаю, як ще в ранньому дитинстві захоплювалася багатьма різновидами рукоділля, постійно щось творила - намагалася створити щось таке прекрасне, тепле, живе, своє і … для когось!... зробити щось приємне для людей, будь-то подарунок, чи оберіг… на користь й радість людям…

Змалку я вбирала в себе всі ці духовні витоки нашого народу, доpогоцінну спадщину минулих сторіч, обрядові традиції, вірування й звичаї наших предків... Всім я завдячую своїй родині, що виплекала мене в цьому віковічному руслі…

Однак особливу цікавість та невимовне зачарування викликали у мене завжди українські традиційні ляльки – мотанки! Бо лялька для мене не тільки дитяча іграшка, а в першу чергу оберіг родини й Роду, могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, дух наших предків…

Я переконана, що головне призначення ляльки-мотанки – це берегти душу свого власника від усякого зла та нечистих помислів!

Моя матір навчила мене вишивати, дідусь - в’язати й шити, а бабуся передала мені свій творчий дар від Бога - створювати мотанки...

Пам'ятаю, як моя бабця робила ці сакральні ляльки… як готувалася до цього, скільки світла й тепла своєї душі вкладала в цей процес!

Бабуся завжди любила розповідати про те, як її цьому мистецтву навчила мати, моя прабабуся, а її в свою чергу – її мати, моя прапрабабуся…

Вона повідала мені, що виготовлення мотанок передавалося в нашій родині з покоління в покоління по жіночій лінії… Бабуся казала, що значну роль в цьому процесі мають наші небесні світила… Зокрема, хрест замість обличчя в мотанки – знак Сонця… нашого життєдайного світила!

Спочатку я мрійливо фантазую над образом, уявляю його у всій своїй красі й тут же втілюю у мотанці.

Мені повсякчас подобаються усілякі експерименти з образами ляльок-мотанок – іноді це мрійливі пані чи то панночки, іноді це князівни, іноді навіть королеви, а іноді просто –дбайливі господині, чи то селянки, іноді – це матері з діточками, а іноді – лишень тільки наречені... Але всі вони завжди красуні! Всі вони завжди Берегині! Берегині домашнього вогнища…

У вбранні своїх ляльок-мотанок зажди намагаюсь відобразити традиційні елементи одягу нашого українського народу… усі віхи історії національного костюму…

Це просто диво - народження ляльки!- коли із різних матеріалів народжується цілісний яскравий образ… Чи то багатостраждальний, сповнений надіями на світле майбутнє своїх дітей - образ Матері-Берегині; чи то такий ніжний, такий світлий, цнотливий образ Нареченої; чи то сповнений турботами про урожай образ Господині; чи то яскравий образ грайливої молодиці, необтяженої ще мирськими проблемами…

Кожна моя лялька-мотанка народжується ніби на одному подиху (!) і з шаленим, просто бурхливим натхненням та наснагою, з прагненням творити добро, радість, тепло й красу, дарувати умиротворення й гармонію!

Результатом я весь час задоволена – адже це результат "роботи” мого серця, моєї душі…

Я зажди з трепетом ставилася до мотанки як до оберегу… Починаючи від кольорової палітри, закінчуючи незначними, на перший погляд, деталями – я старанно обмірковую їх обрядовий, сакральний зміст, символічне й алегоричне значення. Кожна, на перший погляд дрібничка – як-то колір стрічок вплетених у волосся, ґроно винограду у руці, кошик квітів, глечик з водою, хліб на рушничку, кожна деталь – має символічний, свій певний та особливий зміст.

Мої ляльки- мотанки багаті таким сильним обрядовим змістом, кожна деталь – то символ, символ добрий і життєдайний…

Завжди дбаю про гармонію кольорів, гармонію світла у своїх лялечках-мотанках.

Бо вони – то творіння Світла…

Кожна виготовлена мною лялька-мотанка  має свій неповторний характер, свій вимріяний мною образ, свою прекрасну легенду, своє яскраве життя… Кожна моя лялька-мотанка, як і кожна людина, - неповторна яскрава особистість!

Образ традиційної української ляльки-мотанки – хрест у колі замість обличчя – солярний знак — це модель нашої світобудови, глибинний символ зародження життя й родючості, продовження й збереження роду, вічності життя, безперервного повторення відродження життя, зв’язку між минулими та майбутніми поколіннями…

Я волію, щоб кожна виготовлена мною лялька-мотанка зажди була надійним оберегом для свого господаря, щоб від неї Ви заряджалися позитивною енергією Сонця, добром, яке вона приносить в світ з собою, щоб милувалися Ви нею, щоб "жила” мотанка у Вас на радість й користь Вам!

Багато моїх ляльок-мотанок «живуть» у численних приватних колекціях в Україні та за кордоном, зокрема - у Франції, Великобританії, Німеччині, Польщі, Бельгії, Австрії, Канаді, США, Росії...

Це передусім авторська колекційна лялька-мотанка.

Це лялька-мотанка, що являє собою плід тривалої кропіткої праці..!

Це ляльки-мотанки, котрі несуть в собі позитивну енергетику та чудовий настрій!

Це ляльки-мотанки створені для людей, що цінують унікальні та "живі" речі! 

Створюю мотанки не тільки яскравими, але й дуже якісними, теплими, близькими… живими!

Лялька-мотанка стане незабутнім й неперевершеним українським національним сувеніром, сакральним оберегом для своїх господарів, вишуканим подарунком для найвибагливіших поціновувачів мистецтва й усього прекрасного та … ексклюзивного!


Я вірю, шановний Госте сайту, що наша зустріч буде приємною!

Ласкаво прошу на мій сайт!

Приємного перебування!

Шануймося!

З повагою до Вас,

Тетяна Білокрилець